ЯБЛУЧНИЙ

Я́БЛУЧНИЙ, а, е. Прикм. до яблуко. — Терентію! Ага, давай, давай його! — скрикнув раптом Мічурін, побачивши, що Терентій тягне заводіяку яблучних злодюжок — десятирічного хлопця (Олександр Довженко, I, 1958, 409);
//  Вигот. з яблук, з яблуками. Він з жадібністю пив холодний, в міру кислий яблучний квас (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 49); Вдома всі хвалили Матусин яблучний пиріг (Ігор Муратов, Піонер. слово, 1951, 104).
▲ Яблучна кислота — органічна сполука, яка міститься в яблуках та інших рослинах і використовується в харчовій промисловості. В різних фруктах містяться яблучна, лимонна і винна кислоти, а також ароматичні речовини (Українські страви, 1957, 24).