УЖ, а, чол., діал. Вуж. Хлоп’я в садку собі гуляло Та й забажало На іграшки ужа піймать (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 22); Приткнув, як ужа вилами (Номис, 1864, № 6787); * У порівняннях. В неї було лице біле, неначе обмазане крейдою; чорні товсті брови чорніли, як ужі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 389).
УЖ
Тлумачення слова