ТС, ТСС, виг. Уживається як заклик до тиші, мовчання. В сусідній хаті почувся дитячий регіт і крик. Пані Чубинська кинулась туди. — Тс! цитьте!.. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 164); — Тс! — озирнувся на них з переднього ряду рудий солдат (Андрій Головко, II, 1957, 519); — Тсс. За дверима — нікого? (Максим Рильський, I, 1960, 320).
ТС
Тлумачення слова