ВЗАМІ́Н, присл. Замість кого-, чого-небудь, в обмін. — Хочу обіцяти їм тебе взамін на вільний прохід (Іван Франко, VI, 1951, 102); Парубок притуляє до себе дівчину, віддає їй поцілунок, взамін одержує штурхана (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 550).
ВЗАМІН
Тлумачення слова