ВИЗО́РЮВАТИ, ює, недок., ВИ́ЗОРІТИ, рить, док. Вкриватися зірками (про небо). Ніч була темна, небо визоріло, лягло над садками, над фронтом високою смугою правічного Чумацького шляху (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 147);
// безос. Поволі визорювало. На сході, вище лісу, то розгорялись, то гасли Стожари (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 699).
ВИЗОРЮВАТИ
Тлумачення слова