ВИ́ЗОЛОЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до визолотити
// у знач. прикм. Зупинився перед червоною табличкою, що була вже пригвинчена до дверей. «Клуб юннатів», — читав він визолочені літери (Юрій Мокрієв, Острів.., 1961, 80).
ВИЗОЛОЧЕНИЙ
Тлумачення слова