ВИЗО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ЗОЛИТИ, лю, лиш, док., перех.
1. Видобувати луг з рослинного попелу.
2. Видобувати з маси за допомогою води найбільш розчинні складові частини.
3. Виварювати, промивати, видержувати в лугові. На голові мав [Свиридон] стару батькову кепку, якою баба затуляла в комині, — кепку випрали й визолили, вона стала, як нова (Юрій Яновський, Мир, 1956, 155).