ВИЗНАВАТИСЯ, нається, недок., ВИЗНАТИСЯ, ається, док.
1. заст. Робитися, ставати відомим. Зняла ж бучу Пилипиха, як визналась батькова подія… (Марко Вовчок, I, 1955, 206).
2. тільки недок. Пас. до визнавати 1—3. На нараді у старих Чупських рішили всі, щоб сам Савка відвіз сина до Львова; все він у Львові борше визнається, він там уже бувалий (Осип Маковей, Вибр., 1954, 94); Це був загін одчайдушних хлопців, ватажком якого завжди визнавався Микола Щорс (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 5).