ВИВИВА́ТИ, аю, аєш, недок., ВИ́ВИНУТИ, ну, неш, док., перех., заст.
1. Виймати що-небудь, розгортаючи те, у що предмет був загорнутий. Як з платка вивинув (Номис, 1864, № 10817); * Образно. Він вивинув з-під ковдри свою довгу фігуру з червоним од кашлю й холоду носом і почав одягатися (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 434).
2. тільки док. Вивихнути. Хто кого мине, най ногу вивине (Номис, 1864, № 11568).