ВИВУДИТИ

ВИ́ВУДИТИ, джу, диш, док., перех. Піймати вудкою;
//  Піймати на нитку, мотузочок з приманкою, закидаючи їх як вудку. Хлопчик знає, що це тарантулова нора, йому давно кортіло вивудити звідти її хазяїна (Олесь Донченко, V, 1957, 57);  * Образно. Дозволив собі порадити доктору уникати розмов з кореспондентами: — Справа важлива, і вони захочуть вивудити для себе якусь поживу (Натан Рибак, Час, 1960, 330).