ВИ́ВЕРТЕНЬ, тня, чол., розм. Повалене вітром, бурею дерево. * Образно. Життєдайний Жовтень Пройшов борвієм, грозами над краєм, Покривши землю вивертнями, корчем, І наново крислатими садами (Іван Вирган, Квіт. береги, 1950, 13).
ВИВЕРТЕНЬ
Тлумачення слова