ВИ́ВЕРНУТИЙ, ВИ́ВЕРНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вивернути. Лежать [деревця] зрубані, вивернуті з корінням, прибиті курявою і вже зів’ялі (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 139); Вони дивилися вслід химерному панові, що йшов модною вулицею Коломиї з вивернутими кишенями (Петро Колесник, Терен.., 1959, 375).
ВИВЕРНУТИЙ
Тлумачення слова