ВИ́ТИСНЕНИЙ, ВИ́ТИСНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до витиснути. Під фотографіями стояла і дата — золотом витиснений 1901 рік (Іван Сенченко, Опов., 1959, 9); Звідси можна було скочити на самий окраєць калюжі, де підсихали витиснуті худобою сліди (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 105);
// ви́тиснено, безос. присудк. сл. На коробці з-під шоколаду було витиснено вежі з зубцями і над ними п’ятикутну зірку (Олесь Донченко, VI, 1957, 322).
ВИТИСНЕНИЙ
Тлумачення слова