ВИ́ТИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до вити 2;
// у знач. прикм. Зроблений за допомогою скручування, зсукування. І всякі були в нього перстені: і незабудьки, і змійки, і виті, і ланцюжком (Марко Вовчок, Опов., 1937, 117).
2. Петлястий, нерівний, який має звивини. Звірині тропи, кручені та виті, Він по снігу й чорнотропу читав Нехибно (Максим Рильський, II, 1956, 82).