ВИТВОРЮВАТИ 1, юю, юєш, недок., ВИТВОРИТИ, рю, риш, док., перех. Робити що-небудь існуючим, в процесі творчої праці викликати до життя; створювати. В нас уже кілька комісій, котрі впорядковують термінологію всякого роду, витворюють і ухвалюють ті чи інші неологізми (Володимир Самійленко, II, 1958, 372); Мова така ж жива [і]стота, як і народ, що її витворив (Панас Мирний, V, 1955, 307); Війна вже витворила свою, воєнну, мораль і встановила свої, воєнні, звичаї (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 169);
// Породжувати що-небудь, викликати появу чогось. Життя не встигло ще витворити в ній тої злоби, що буває найсумнішою прикметою всіх людей, покривджених природою (Іван Франко, III, 1950, 62).
ВИТВОРЮВАТИ 2 див. витворяти.