ВИ́ТВОРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до витворити1; створений. — А хіба ж казки млою витворені? (Панас Мирний, V, 1955, 424); Воля, воля і воля! Це чарівне слово, споетизоване столітнім дідом, розпалювало кров у хлопця, а дедалі, з літами, під впливом витворених панщиною умов, прибирало більш конкретну форму, глибше значення (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 339).
ВИТВОРЕНИЙ
Тлумачення слова