ВИТВЕРДЖУВАТИ

ВИТВЕРДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИТВЕРДИТИ, джу, диш, док., перех., розм. Те саме, що заучувати. Найпаче як за день утомишся.. з учителем нудні уроки витверджувати та поведе мене Марта спати вкладати… Отам-то ми з нею набалакаємось! (Панас Мирний, IV, 1955, 337); Та він же овсі неписьменний! Як же він буде читати? Може, навмання, без книжки; може, витвердив напам’ять? (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 66); На пошану різок складалися вірші, і бідні учні мусили їх витвердити, як доказ того, що вчителі бажають їм добра (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 316).