ВИ́ТУПАТИ, аю, аєш, док., розм.
1. перех. Те саме, що витоптати. Ой, хто ж цюю стежечку витупав, до тебе ходячи? (Словник Грінченка).
2. неперех. Ходити, тупати певний час. Цілий день витупала, пораючись (Словник Грінченка).
3. перех. Тупаючи, обтрусити, обчистити (валянки і т. ін.). Витупав [Гопченко] у сінцях ноги, зайшов до хати і з погордою кинув Любці до ніг зайця (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 166).