ВИТРЕБЕ́НЬКИ, ньок і рідко ків, мн. (одн. витребенька, и, жін., рідко), розм.
1. Вигадки, примхи, забаганки. Брала льон, брала льон, брала конопельки: Не вчилася до роботи, та на витребеньки! (Павло Чубинський, V, 1874, 1193); [Юліан:] Ти зачинаєш уже зовсім, пусте балакати. Я не маю часу слухати твоїх витребеньків (Іван Франко, IV, 1950, 446); Тетяна Платонівна — різка протилежність сестри. Тиха, скромна і працьовита, без витребеньок і зайвих вимог до життя (Олекса Десняк, Вибр., 1947, 21).
2. Те, що не має практичного значення і звичайно служить для прикраси. Доти не відчепиться [хазяїн], поки аж жінка не заплаче… — тоді він.. пожалує її, і обіцяє купити якусь там витребеньку нову (Марко Вовчок, I, 1955, 296); По всьому саду надбудували гульбищ, печер, халабудок і усяких панських витребеньок (Олекса Стороженко, I, 1957, 367); [Шелест:] Цікаво, що там [в чемоданчику] всередині? Парфуми, цукерки, мереживо, принадні витребеньки жінок (Іван Кочерга, II, 1956, 262); Щось шукає [пан] в комоді, на якому розставлені різні витребеньки з кришталю, порцеляни, мармуру, кості (Іван Чендей, Вітер.., 1958, 70);
// Страви чи напої, виготовлені незвичайним способом, або приправи до них. Їли Буханчики пшеничні, білі, Кислиці, ягоди, коржі І всякі-разні витребеньки (Іван Котляревський, I, 1952, 95); — Тягни нам цілого барана. Та горілки, та не з озюмом та всякими там витребеньками, а чистої, щоб грала, як скажена (Олександр Довженко, I, 1958, 219).