ВИ́ТРАЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до витратити. [Кирило:] І оце на все літечко до нас? Силу витрачену набувати, здоров’я наживати? (Панас Мирний, V, 1955, 143); Витрачені кошти повернуться за два виробничі роки (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 98).
ВИТРАЧЕНИЙ
Тлумачення слова