ВИ́ТОРГУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до виторгувати. Приймаючи виторгувані за них [картини] гроші, Короджій розповів друзям-художникам про те, що справді робиться на верховині (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 167).
ВИТОРГУВАНИЙ
Тлумачення слова