ВИ́ТОПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до витопити 1. Здорова піч була вже витоплена й пашіла вогнем (Нечуй-Левицький, II, 1956, 335); І витоплений із руди метал з печей виходить, його вантажні поїзди розвозять на заводи (Наталя Забіла, Промені, 1951, 33).
ВИТОПЛЕНИЙ
Тлумачення слова