ВИ́ТОП, у, чол.
1. Те саме, що витоплювання. Прославлений Донбас дає рекордні цифри видобутку вугілля, витопу чавуну і сталі (Павло Тичина, III, 1957, 290).
2. Те, що витоплено; витоплений метал. Пломеняться печі В витопах руди (Павло Усенко, На.. берегах, 1951, 11); І ввижаються [синові] великі рукавиці сталеварів, витопів багряні бліки, синюваті окуляри (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 85).