ВИТО́НЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТОНЧИТИ, чу, чиш, док., перех.
1. Робити тоншим.
2. Робити розвиненішим, гострішим. Наш обов’язок — високохудожніми творами і далі розвивати, витончувати мистецькі смаки народу (Мистецтво, 4, 1958, 4).
ВИТОНЧУВАТИ
Тлумачення слова