ВИТЛУМА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТЛУМАЧИТИ, чу, чиш, док., перех.
1. Роз’яснювати, давати вичерпне пояснення, тлумачення чому-небудь. Голота ж не вважала за потрібне витлумачувати перед кимсь свої вчинки (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 18);
// Перекладати. За перекладача був болгарський солдат. Сяк-так він витлумачив Павлові комендантові слова (Василь Кучер, Голод, 1961, 351).
2. Уясняти собі, розуміти так чи інакше що-небудь. Харкевич ніколи не знав, як витлумачує Козлов його думки (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 18); Моє застереження хитрючі майстри витлумачили по-своєму (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 59); Віч не подумав про те, що громадськість може саме так витлумачити його вказівку (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 209).