ВИТКАТИ, тчу, тчеш, док., перех. і без додатка.
1. Виготовити способом ткання (килим, тканину і т. ін.). Напряде [Мотря] отак літ за двоє, оснує, витче, та й сорочка є (Панас Мирний, II, 1954, 46); Шовк, що звився над рейхстагом На друге травня уночі,.. Московські виткали ткачі (Платон Воронько, Поезії, 1950, 92); * Образно. Безжалісна музо!.. Усі таємні свої скарби тобі я повинна віддать, І килим, що виткали мрії, під ноги тобі простелити (Леся Українка, I, 1951, 131).
2. Зробити в процесі ткання візерунок або малюнок на чому-небудь. * Образно. Хай ненависник мій і обидчик Позабуде всі кривди оті І узорами синіми витче Мої мислі на самоті (Андрій Малишко, II, 1956, 404).
3. Використати до кінця на ткання певну кількість ниток. І бувало — як цівку витче вже й нову закладе, а сидить задуманий, мов забув, що далі робити (Андрій Головко, II, 1957, 83).