ВИТІЮВА́ТИЙ, а, е, книжн. Вигадливий, позбавлений простоти; надмірно вишуканий, пишномовний. Поважно, невеличкими купами походжали вони.., зупиняючись обдивитися то який-небудь будинок витіюватий, то церкву (Панас Мирний, III, 1954, 257).
ВИТІЮВАТИЙ
Тлумачення слова