ВИ́ТЕСАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до витесати. Вся хата була зложена з липових.. брусів, гладко витесаних (Олекса Стороженко, I, 1957, 226); В кількох кілометрах від колгоспу була степова могила, і на ній стояла постать, грубо витесана з сірого каменю (Олесь Донченко, IV, 1957, 446); * У порівняннях. Всі жінки посхоплювалися з лав,.. стояли, як з дуба витесані (Василь Стефаник, I, 1949, 253).
ВИТЕСАНИЙ
Тлумачення слова