ВИТАСКУВАТИ

ВИТАСКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИТАСКАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Виволікати, виносити кого-, що-небудь звідкись, кудись. Як віл ревів Прокіп Ригорович і спиняв людей, щоб не витаскували назад Векли [з води] (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 80); Поки Лушня з Матнею вели таку розмову, другі, кожен вхопивши по оберемку, витаскали всю солому з хати (Панас Мирний, II, 1954, 228);
//  Витягати що-небудь (застрягле, закріплене і т. ін.). Але коли раз і добрі коні Поліщука застрягли в калюжі, Карпцева кобилка візьми й покажи себе — витаскала подвійну ношу (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 95);
//  Витягати, виносити кудись нагору. Насилу корець хмелю витаскали на гору (Номис, 1864, № 924); — Спіймав би тебе тихенько.., привіз на свій двір і на твоїй голові потрощив би кілька рам, які ти на хату витаскав (Михайло Стельмах, I, 1962, 121).