ВИ́СИПКА, и, жін.
1. розм. Те саме, що насип.
2. мед. Те саме, що висип 1.
3. мисл. Зграя пернатої дичини (вальдшнепів, куликів тощо), яка раптово прилітає куди-небудь, з’являється в лісі, в полі, на болоті і т. ін. Тоді в чагарниках, а особливо на узліссях, з’являється у нас на Україні вальдшнеп і поодинці, і цілими табунами, так званими висипками (Остап Вишня, II, 1956, 142).