ВИСВЯЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся. недок., ВИСВЯТИТИСЯ, ячуся, ятишся, док., церк.
1. Приймаючи обряд висвячення, одержувати духовне звання. Вони [брати] попросили одного старого священика, котрий вже не мав парафії, «наблюдати» вільшапицьку парафію, доки Харитін висвятиться на священика (Нечуй-Левицький, III, 1956, 12); Скінчивши теологію, він оженився, висвятився.. і зараз першого року повдовів (Іван Франко, VII, 1951, 296).
2. тільки недок. Пас. до висвячувати.