ВИ́СВІТЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до висвітлити. Аж відчинилася брама, висвітлена променистим сяйвом місяця (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 43); Його [А. Міцкевича] відносини з декабристами взагалі — дуже цікава, та ще й досі не цілком висвітлена сторінка (Максим Рильський, III, 1956, 306).
ВИСВІТЛЕНИЙ
Тлумачення слова