ВИ́СТРУГАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вистругати. Вишки ще білі, гладенько вистругані, пахнуть нагрітим на сонці деревом (Олесь Донченко, II, 1956, 86); Біля порога вистругане під тік подвір’я блищало, як масна сковорода (Андрій Головко, II, 1957, 78);
// у знач. прикм. По кутках стояли вистругані дошки та брусочки (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 40).
ВИСТРУГАНИЙ
Тлумачення слова