ВИ́СТРОЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вистрочити. На вистрочені узорні груди святкових свиток повиставляли дукачі дівчата, а з-під квітчастих хусток маковіють обличчя на сонячному морозі (Андрій Головко, II, 1957, 125).
ВИСТРОЧЕНИЙ
Тлумачення слова