ВИ́СТРІЛЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вистріляти. Лежать навколо гармати вистріляні гільзи (Олександр Довженко, I, 1958, 59); Старшина вибив геть вистріляний диск, загнав повний і знову дав чергу (Олесь Гончар, III, 1959, 260).
ВИСТРІЛЯНИЙ
Тлумачення слова