ВИ́СТРІЛ, у, чол., рідко. Те саме, що постріл. Були тут страшнії гармати, Од вистрілу дрижали хати, А пушкарі то клались ниць (Іван Котляревський, I, 1952, 188);
// Звук від вибуху порохового заряду в каналі вогнепальної зброї. Я прицілився, гуркнув вистріл (Іван Франко, II, 1950, 65).
ВИСТРІЛ
Тлумачення слова