ВИ́СТРАЖДАТИ, аю, аєш, док.
1. неперех. Зазнати великих страждань. Багато довелося пережити й вистраждати Доростолу від імператорів римських (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 363).
2. перех. Здобути що-небудь ціною багатьох страждань. Марксизм, як єдино правильну революційну теорію, писав В. І. Ленін, Росія справді вистраждала (Радянська Україна, 11.XII 1956, 1); Цю землю вистраждали ми, омріяли в думках, прикрили власними грудьми в нечуваних боях (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 345).