ВИ́СТОЯНИЙ, а, е. Який вистоявся. Сіла Горленко поруч з завгоспом на двоколісну одноколку, запряжену вистояним породистим конем (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 55); — Хто поспішає, той п’є кисле вино, замість міцного і вистояного… (Ярослав Гримайло, Подробиці.., 1956, 85); Микола, увійшовши в клуню, довго любувався вистояними дзвінкими стовбурами груш (Михайло Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 20).
ВИСТОЯНИЙ
Тлумачення слова