ВИСТЕЛЯТИСЯ, яється, недок.
1. Стелячись, укривати собою поверхню чого-небудь. Там, далеко, все, як і тут, гуркоче, рухається вперед, все, як і тут, охмарене зараз червоно-бурим димом, що вистеляється повільними хвилями на довколишні словацькі нивки (Олесь Гончар, III, 1959, 303); Розвиваючись, вони [грибки] утворюють плодове тіло — міцелій, що вистеляється по деревині і виділяє спеціальні речовини — ферменти, які руйнують деревину (Столярно-будівельна справа, 1957, 45).
2. Пас. до вистелити. Спід кошеля [саней] вистеляється оленячими шкурами (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 102).