ВИ́СТАЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Наварити що-небудь сталлю для міцності. Пішов [дід] до коваля, висталив ніж (Українські народні казки, 1951, 38); * Образно. В голові Шевченка все настирливіше роїлися думки про той час, коли повстане народ, висталить обух, сокирою зачне будити хиренну волю (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 67).
ВИСТАЛИТИ
Тлумачення слова