ВИСО́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́СОТАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1. Мотаючись, витягатися звідки-небудь; вимотуватися.
2. перен., розм. Поступово видалятися звідки-небудь. Ось він [Марко].. торкається невеличких одинарних дверей, крізь щілини яких висотується тепло (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 28); Як заграли музики, то з хати так всі й висотались, та в клуню (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 139).