ВИСОКОРО́ДНИЙ, а, е, заст. Знатного, аристократичного роду. [Парвус:] Щось я не маю віри до тих патриціїв високородних (Леся Українка, II, 1951, 408); Високородні квітникарки в білих платтях засипали губернатора дощем квітів і конфетті (Юрій Смолич, II, 1958, 115).
ВИСОКОРОДНИЙ
Тлумачення слова