ВИСОЧЕНЬКО. Присл. до височенький. Вже зіроньки гожі Сіяють на небі ясному, І вже височенько Ясний місяченько (Леся Українка, I, 1951, 20); Тільки що піднялася височенько [на гору], бачить — між деревом щось за звір лежить (Панас Мирний, III, 1954, 60); Сонце вже підбилося височенько (Іван Багмут, Опов., 1959, 19).
ВИСОЧЕНЬКО
Тлумачення слова