ВИ́СМОКТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до висмоктати. Далі пролетарій-підліток кидає жменю висмоктаного винограду на лисину дідичеві в долішньому ряді (Леся Українка, II, 1951, 524); В світлицю злякано просунула скособочені плечі висмоктана жіночими хворобами Надежда (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 93); * У порівняннях. [Микита:] Лице [у Семена] мов висмоктане, а очі як баньки!.. (Марко Кропивницький, I, 1958, 74).
ВИСМОКТАНИЙ
Тлумачення слова