ВИ́СМІЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до висміяти. Це була якась мить, але й її було досить, щоб вибити хлопця з тієї середньої лінії, яка проходить між страхом бути висміяним і гордим почуттям людської гідності (Петро Колесник, Терен.., 1959, 99).
ВИСМІЯНИЙ
Тлумачення слова