ВИСЛУЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИСЛУЖИТИСЯ, жуся, жишся, док.
1. заст. Ретельно служачи, домагатися вищої посади, звання. Якима надихувала надія чинів, надія вислужитись, вийти в люди (Нечуй-Левицький, I, 1956, 182); — А ти тим часом вислужишся, офіцера заслужиш… (Панас Мирний, IV, 1955, 53).
2. перед ким. Домагатися, шукати прихильності у кого-небудь, прислужуючись, утискуючи когось, наговорюючи на когось і т. ін. Тепер на твоєму місці ота собака — Демид Плахотка. Вислужується перед хазяїном, про все йому розказує (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 104); Вимотували [управителі] всі жили в рабів-робітників, щоб вислужитися перед панами, власниками цього заводу (Олесь Донченко, II, 1956, 61).