ВИСКОТІ́ННЯ, я, сер. Дія за значенням вискотіти і звуки, утворювані цією дією. Від того реготу й вискотіння, від тупоту ніг, від близькості розпалених тіл — кров вогнем розливалася, бажання рвалися на волю (Гнат Хоткевич, II, 1966, 100).
ВИСКОТІННЯ
Тлумачення слова