ВИ́СКОЧЕНЬ, чня, чол., зневажл. Те саме, що вискочка. Сулятицький.. тільки кивнув головою на його [Дідушка] глибокий уклін. Ненавидів вискочня і не приховував цього (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 81); Йому [Мамієві] дуже кортіло збити пиху цьому зазнайкуватому вискочню (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 115).
ВИСКОЧЕНЬ
Тлумачення слова