ВИ́ШИКУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вишикувати. Завмерли вишикувані полки (Олесь Гончар, II, 1959, 359); Біля високих штабелів дров вишикувані в два ряди стоять двадцять чотири самохідних бензоцистерни і з десяток мотоциклів з кулеметами (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 37).
ВИШИКУВАНИЙ
Тлумачення слова