ВИШУКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИШУКАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. тільки недок. Старанно шукати, підшукувати. На другий день кинулись хлопці вишукувати купця (Панас Мирний, II, 1954, 163); Попов любив вишукувати хитромудрі словечка й факти, щоб блиснути ними (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 77).
2. тільки док. Знайти, старанно шукаючи, докладаючи певних зусиль. Вишукав я тут качине гніздечко і дуже пильнував (Марко Вовчок, VI, 1956, 312); Насамперед треба було вишукати місце, де лежали закопані гроші (Іван Франко, VIII, 1952, 294); Велику кімнату вирішили перегородити на дві частини.. Довелось вишукати матеріали для перегородок (Микола Трублаїні, I, 1955, 103).